Полімерні покриття сталевих листів

На сталевий лист із металевим покриттям можна нанести ґрунтовку й полімерний фінішний шар. Ґрунтовка покращує зчеплення фінішного покриття з основою, а верхній шар визначає колір, блиск і фактуру поверхні. Поліестер, поліуретан, ПВХ-пластизоль і ПВДФ належать до різних родин покриттів. Торгової назви або позначення матової поверхні недостатньо, щоб визначити склад. Для покрівлі чи фасаду варто порівняти умови експлуатації, товщину, стійкість до сонячного випромінювання і придатність до формування за технічною документацією на виріб. Зазначені нижче товщини є прикладами з довідника SteelProfil 2016 року.

Глянцевий і матовий поліестер

Для звичайного поліестеру довідник наводить 15–25 мкм. Серед прикладів — 15 мкм для внутрішніх поверхонь і товстіші покриття для зовнішнього застосування. Для металочерепиці описано також матовий текстурований поліестер, модифікований силіконом, завтовшки 25–35 мкм. Інші матові покриття можуть відрізнятися складом.

Поліуретан

Поліуретанові системи можуть містити поліамід для підвищення стійкості до механічних впливів. Стійкість до хімічних речовин та ультрафіолету залежить від складу. Характеристики конкретного покриття перевіряють за даними виробника.

ПВХ-пластизоль

Основою пластизолю є полівінілхлорид. Історичний приклад HPS 200 завтовшки 200 мкм показує, як товстий шар допомагає захистити поверхню від подряпин. Стійкість кольору на сонці залежить від складу, пігменту й умов експлуатації.

ПВДФ (PVDF)

ПВДФ — полівініліденфторид. У лакофарбових системах його можна поєднувати з акриловою смолою. Для відкритих фасадів важлива здатність зберігати колір і блиск. У деяких серіях доступні однотонні та декоративні покриття з оптичними ефектами. Вибір залежить від конкретного виробу й середовища.