Стисло
Покрівельні плівки та мембрани виконують різні завдання, тому вибирати їх лише за назвою чи поверхневою щільністю не можна. Підпокрівельний матеріал допомагає відвести воду, яка випадково потрапила під покриття, і захистити конструкцію від вітру; пароізоляційний або парорегулювальний шар обмежує надходження водяної пари з приміщення. Для утепленого похилого даху важливі опір дифузії, герметичність стиків, вентиляція та здатність усієї конструкції висихати. Паропроникна мембрана під черепицею не є універсальною гідроізоляцією плоского даху. Нижче пояснюємо призначення цих шарів, умови безпосереднього контакту з утеплювачем і параметри, які варто перевірити перед купівлею. Остаточний підбір залежить від проєкту, клімату, призначення приміщень та інструкції вибраної системи.
Підпокрівельний захист і пароізоляція — різні шари
Підпокрівельну плівку або мембрану зазвичай розташовують із зовнішнього боку утепленого схилу, під основним покриттям. Вона повинна відповідати ухилу, основі, температурі під покриттям і передбаченому способу відведення води. Не можна вибирати матеріал для стін чи фундаменту лише тому, що він теж називається плівкою.
Матеріали з різною паропроникністю
Підпокрівельні матеріали з високим опором дифузії можуть потребувати вентильованого проміжку над утеплювачем. Паропроникні вироби іноді допускають укладання безпосередньо на утеплення чи настил, але це має бути прямо передбачено документацією. Вентиляційний канал над мембраною під покриттям розглядають окремо.
Показник Sd характеризує опір проходженню водяної пари крізь шар. Його оцінюють разом із водонепроникністю, міцністю та схемою даху. Назви «плівка», «екран» чи «мембрана» не задають універсальної класифікації за Sd.
Пароізоляційний і повітронепроникний шар
Із боку приміщення застосовують передбачений проєктом шар обмеження перенесення пари та витоків повітря. Це може бути матеріал із постійним або змінним опором дифузії. Його стики, примикання та проходи комунікацій герметизують сумісними засобами.
Низьке водопоглинання утеплювача саме по собі не дозволяє відмовитися від парорегулювання: волога може впливати на деревину, облицювання та інші частини конструкції. Рішення ухвалюють для всього вузла.
ЗАМОВИТИ РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ!
Як порівнювати плівки та мембрани?
Маса квадратного метра не замінює технічної документації. Важчий матеріал не є автоматично кращим за будь-який легкий. Перевірте заявлене призначення, водонепроникність, міцність на розрив, температурні обмеження й допустимий час відкритого впливу сонця.
- Чи призначений матеріал для утепленого схилу та вибраного покриття?
- Чи допустиме укладання на суцільний настил або безпосередньо на теплоізоляцію?
- Які вентиляційні проміжки потрібні в цій конструкції?
- Як виконують нахлести, розжолобки, карниз, коник і проходи?
- Які стрічки, клеї та ущільнення сумісні з основою?
Не можна визначати бік установлення лише правилом «плівка всередині, мембрана зовні»: існують вироби різних функцій. Також не слід змішувати підпокрівельні паропроникні матеріали з полімерними гідроізоляційними мембранами для плоских дахів.
Що важливо під час монтажу?
Полотна укладають із передбаченими нахлестами й орієнтацією, забезпечують відведення води до карниза, герметизують необхідні з’єднання та ремонтують пошкодження. Спосіб фіксації й ущільнення під контробрешіткою вибирають за системою. Не залишайте матеріал відкритим довше встановленого строку.
Що підготувати для підбору матеріалу?
Укажіть тип даху, ухил, основне покриття, наявність настилу, матеріал і розташування утеплення, а також використання мансарди. Під час реконструкції корисне обстеження наявних шарів та їхньої вологості.
Вибирайте узгоджене рішення з документацією на матеріал і з’єднання. Паропроникність не замінює вентиляції приміщень, а водонепроникність полотна не гарантує герметичності погано виконаних стиків. Для незвичайної конструкції або сумнівів щодо конденсації потрібна оцінка спеціаліста, а не підбір за однією рекламною характеристикою.
